| розпано́шитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розпано́шитися, розпано́шитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпано́шмося, розпано́шмось | |
| 2 особа | розпано́шся | розпано́штеся, розпано́штесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпано́шуся, розпано́шусь | розпано́шимося, розпано́шимось, розпано́шимся |
| 2 особа | розпано́шишся | розпано́шитеся, розпано́шитесь |
| 3 особа | розпано́шиться | розпано́шаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розпано́шився, розпано́шивсь | розпано́шилися, розпано́шились |
| жін.р. | розпано́шилася, розпано́шилась | |
| сер.р. | розпано́шилося, розпано́шилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпано́шившись | ||