| розпарале́лювання – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | розпарале́лювання | |
| родовий | розпарале́лювання | |
| давальний | розпарале́люванню | |
| знахідний | розпарале́лювання | |
| орудний | розпарале́люванням | |
| місцевий | на/у розпарале́люванні, розпарале́люванню | |
| кличний | розпарале́лювання* |