| розпаро́вувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розпаро́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпаро́вуймо | |
| 2 особа | розпаро́вуй | розпаро́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпаро́вуватиму | розпаро́вуватимемо, розпаро́вуватимем |
| 2 особа | розпаро́вуватимеш | розпаро́вуватимете |
| 3 особа | розпаро́вуватиме | розпаро́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпаро́вую | розпаро́вуємо, розпаро́вуєм |
| 2 особа | розпаро́вуєш | розпаро́вуєте |
| 3 особа | розпаро́вує | розпаро́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розпаро́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розпаро́вував | розпаро́вували |
| жін. р. | розпаро́вувала | |
| сер. р. | розпаро́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розпаро́вуваний | ||
| Безособова форма | ||
| розпаро́вувано | ||
| Дієприслівник | ||
| розпаро́вувавши | ||