| розпаску́дитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розпаску́дитися, розпаску́дитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпаску́дьмося, розпаску́дьмось | |
| 2 особа | розпаску́дься | розпаску́дьтеся, розпаску́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпаску́джуся, розпаску́джусь | розпаску́димося, розпаску́димось, розпаску́димся |
| 2 особа | розпаску́дишся | розпаску́дитеся, розпаску́дитесь |
| 3 особа | розпаску́диться | розпаску́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розпаску́дився, розпаску́дивсь | розпаску́дилися, розпаску́дились |
| жін.р. | розпаску́дилася, розпаску́дилась | |
| сер.р. | розпаску́дилося, розпаску́дилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпаску́дившись | ||