| розпа́тлувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розпа́тлувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпа́тлуймо | |
| 2 особа | розпа́тлуй | розпа́тлуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпа́тлуватиму | розпа́тлуватимемо, розпа́тлуватимем |
| 2 особа | розпа́тлуватимеш | розпа́тлуватимете |
| 3 особа | розпа́тлуватиме | розпа́тлуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпа́тлую | розпа́тлуємо, розпа́тлуєм |
| 2 особа | розпа́тлуєш | розпа́тлуєте |
| 3 особа | розпа́тлує | розпа́тлують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розпа́тлуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розпа́тлував | розпа́тлували |
| жін. р. | розпа́тлувала | |
| сер. р. | розпа́тлувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпа́тлувавши | ||