| розпи́ляний – дієприкметник | ||||
| (від: розпиля”ти) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розпи́ляний | розпи́ляна | розпи́ляне | розпи́ляні |
| родовий | розпи́ляного | розпи́ляної | розпи́ляного | розпи́ляних |
| давальний | розпи́ляному | розпи́ляній | розпи́ляному | розпи́ляним |
| знахідний | розпи́ляний, розпи́ляного | розпи́ляну | розпи́ляне | розпи́ляні, розпи́ляних |
| орудний | розпи́ляним | розпи́ляною | розпи́ляним | розпи́ляними |
| місцевий | на/у розпи́ляному, розпи́лянім | на/у розпи́ляній | на/у розпи́ляному, розпи́лянім | на/у розпи́ляних |