розплести́ся – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | розплести́ся, розплести́сь | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розплеті́мося, розплеті́мось, розплеті́мся | |
2 особа | розплети́ся, розплети́сь | розплеті́ться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розплету́ся, розплету́сь | розплетемо́ся, розплетемо́сь, розплете́мся |
2 особа | розплете́шся | розплетете́ся, розплетете́сь |
3 особа | розплете́ться | розплету́ться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розплі́вся | розплели́ся, розплели́сь |
жін.р. | розплела́ся, розплела́сь | |
сер.р. | розплело́ся, розплело́сь | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розплі́вшись |