| | |
| розплисти́ся1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (розливаючись, розтікаючись, поширюватися по чому-небудь – про рідину; концентричними колами розходитися по поверхні чого-небудь; втрачати чіткість обрисів, окреслення) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розплисти́ся, розплисти́сь |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розпливе́ться | розпливу́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розпли́вся, розпли́всь | розплили́ся, розплили́сь |
| жін.р. | розплила́ся, розплила́сь |
| сер.р. | розплило́ся, розплило́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розпли́вшись |
