| розпови́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розпови́тися, розпови́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпови́ймося, розпови́ймось | |
| 2 особа | розпови́йся, розпови́йсь | розпови́йтеся, розпови́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпов’ю́ся, розпов’ю́сь, розпови́юся, розпови́юсь | розпов’ємо́ся, розпов’ємо́сь, розпов’є́мся, розпови́ємося, розпови́ємось, розпови́ємся |
| 2 особа | розпов’є́шся, розпови́єшся | розпов’єте́ся, розпов’єте́сь, розпови́єтеся, розпови́єтесь |
| 3 особа | розпов’є́ться, розпови́ється | розпов’ю́ться, розпови́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розпови́вся, розпови́всь | розповили́ся, розповили́сь |
| жін.р. | розповила́ся, розповила́сь | |
| сер.р. | розповило́ся, розповило́сь | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпови́вшись | ||