| розпого́дитися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (про погоду) | ||
| Інфінітив | розпого́дитися, розпого́дитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розпого́диться | |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ||
| жін.р. | ||
| сер.р. | розпого́дилося, розпого́дилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||