| розпозича́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розпозича́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпозича́ймо | |
| 2 особа | розпозича́й | розпозича́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпозича́тиму | розпозича́тимемо, розпозича́тимем |
| 2 особа | розпозича́тимеш | розпозича́тимете |
| 3 особа | розпозича́тиме | розпозича́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпозича́ю | розпозича́ємо, розпозича́єм |
| 2 особа | розпозича́єш | розпозича́єте |
| 3 особа | розпозича́є | розпозича́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розпозича́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розпозича́в | розпозича́ли |
| жін. р. | розпозича́ла | |
| сер. р. | розпозича́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпозича́вши | ||