| розполо́хувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розполо́хувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розполо́хуймо | |
| 2 особа | розполо́хуй | розполо́хуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розполо́хуватиму | розполо́хуватимемо, розполо́хуватимем |
| 2 особа | розполо́хуватимеш | розполо́хуватимете |
| 3 особа | розполо́хуватиме | розполо́хуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розполо́хую | розполо́хуємо, розполо́хуєм |
| 2 особа | розполо́хуєш | розполо́хуєте |
| 3 особа | розполо́хує | розполо́хують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розполо́хуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розполо́хував | розполо́хували |
| жін. р. | розполо́хувала | |
| сер. р. | розполо́хувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розполо́хуваний | ||
| Безособова форма | ||
| розполо́хувано | ||
| Дієприслівник | ||
| розполо́хувавши | ||