| розпоряджа́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розпоряджа́тися, розпоряджа́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпоряджа́ймося, розпоряджа́ймось | |
| 2 особа | розпоряджа́йся, розпоряджа́йсь | розпоряджа́йтеся, розпоряджа́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпоряджа́тимуся, розпоряджа́тимусь | розпоряджа́тимемося, розпоряджа́тимемось, розпоряджа́тимемся |
| 2 особа | розпоряджа́тимешся | розпоряджа́тиметеся, розпоряджа́тиметесь |
| 3 особа | розпоряджа́тиметься | розпоряджа́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпоряджа́юся, розпоряджа́юсь | розпоряджа́ємося, розпоряджа́ємось, розпоряджа́ємся |
| 2 особа | розпоряджа́єшся | розпоряджа́єтеся, розпоряджа́єтесь |
| 3 особа | розпоряджа́ється | розпоряджа́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розпоряджа́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розпоряджа́вся, розпоряджа́всь | розпоряджа́лися, розпоряджа́лись |
| жін. р. | розпоряджа́лася, розпоряджа́лась | |
| сер. р. | розпоряджа́лося, розпоряджа́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпоряджа́вшись | ||