| розпоряджа́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розпоряджа́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпоряджа́ймо | |
| 2 особа | розпоряджа́й | розпоряджа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпоряджа́тиму | розпоряджа́тимемо, розпоряджа́тимем |
| 2 особа | розпоряджа́тимеш | розпоряджа́тимете |
| 3 особа | розпоряджа́тиме | розпоряджа́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпоряджа́ю | розпоряджа́ємо, розпоряджа́єм |
| 2 особа | розпоряджа́єш | розпоряджа́єте |
| 3 особа | розпоряджа́є | розпоряджа́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розпоряджа́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розпоряджа́в | розпоряджа́ли |
| жін. р. | розпоряджа́ла | |
| сер. р. | розпоряджа́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпоряджа́вши | ||