| | |
| розпра́витися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (розгладитися; випростатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розпра́витися, розпра́витись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розпра́вмося, розпра́вмось |
| 2 особа | розпра́вся | розпра́втеся, розпра́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розпра́влюся, розпра́влюсь | розпра́вимося, розпра́вимось, розпра́вимся |
| 2 особа | розпра́вишся | розпра́витеся, розпра́витесь |
| 3 особа | розпра́виться | розпра́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розпра́вився, розпра́вивсь | розпра́вилися, розпра́вились |
| жін.р. | розпра́вилася, розпра́вилась |
| сер.р. | розпра́вилося, розпра́вилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розпра́вившись |
