| розпра́вити1 – дієслово доконаного виду | ||
| (розпрямити, розрівняти) | ||
| Інфінітив | розпра́вити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпра́вмо | |
| 2 особа | розпра́в | розпра́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпра́влю | розпра́вимо, розпра́вим |
| 2 особа | розпра́виш | розпра́вите |
| 3 особа | розпра́вить | розпра́влять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розпра́вив | розпра́вили |
| жін.р. | розпра́вила | |
| сер.р. | розпра́вило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розпра́влений | ||
| Безособова форма | ||
| розпра́влено | ||
| Дієприслівник | ||
| розпра́вивши | ||