розправля́ння – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | розправля́ння | |
родовий | розправля́ння | |
давальний | розправля́нню | |
знахідний | розправля́ння | |
орудний | розправля́нням | |
місцевий | на/у розправля́нні, розправля́нню | |
кличний | розправля́ння* |