| розпрацюва́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розпрацюва́тися, розпрацюва́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпрацю́ймося, розпрацю́ймось | |
| 2 особа | розпрацю́йся, розпрацю́йсь | розпрацю́йтеся, розпрацю́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпрацю́юся, розпрацю́юсь | розпрацю́ємося, розпрацю́ємось, розпрацю́ємся |
| 2 особа | розпрацю́єшся | розпрацю́єтеся, розпрацю́єтесь |
| 3 особа | розпрацю́ється | розпрацю́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розпрацюва́вся, розпрацюва́всь | розпрацюва́лися, розпрацюва́лись |
| жін.р. | розпрацюва́лася, розпрацюва́лась | |
| сер.р. | розпрацюва́лося, розпрацюва́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпрацюва́вшись | ||