| розпро́ста́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розпро́ста́тися, розпро́ста́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розпро́ста́ймося, розпро́ста́ймось | |
| 2 особа | розпро́ста́йся, розпро́ста́йсь | розпро́ста́йтеся, розпро́ста́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розпро́ста́юся, розпро́ста́юсь | розпро́ста́ємося, розпро́ста́ємось, розпро́ста́ємся |
| 2 особа | розпро́ста́єшся | розпро́ста́єтеся, розпро́ста́єтесь |
| 3 особа | розпро́ста́ється | розпро́ста́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розпро́ста́вся, розпро́ста́всь | розпро́ста́лися, розпро́ста́лись |
| жін.р. | розпро́ста́лася, розпро́ста́лась | |
| сер.р. | розпро́ста́лося, розпро́ста́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпро́ста́вшись | ||