| розпу́кувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розпу́кувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розпу́куватиме | розпу́куватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розпу́кує | розпу́кують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розпу́куючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розпу́кував | розпу́кували |
| жін. р. | розпу́кувала | |
| сер. р. | розпу́кувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розпу́кувавши | ||