| | |
| розри́патися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (почати рипатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розри́патися, розри́патись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розри́паймося, розри́паймось |
| 2 особа | розри́пайся, розри́пайсь | розри́пайтеся, розри́пайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розри́паюся, розри́паюсь | розри́паємося, розри́паємось, розри́паємся |
| 2 особа | розри́паєшся | розри́паєтеся, розри́паєтесь |
| 3 особа | розри́пається | розри́паються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розри́пався, розри́павсь | розри́палися, розри́пались |
| жін.р. | розри́палася, розри́палась |
| сер.р. | розри́палося, розри́палось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розри́павшись |
