| | |
| розса́джуватися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (сідати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розса́джуватися, розса́джуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розса́джуймося, розса́джуймось |
| 2 особа | | розса́джуйтеся, розса́джуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | розса́джуватимемося, розса́джуватимемось, розса́джуватимемся |
| 2 особа | | розса́джуватиметеся, розса́джуватиметесь |
| 3 особа | розса́джуватиметься | розса́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | розса́джуємося, розса́джуємось, розса́джуємся |
| 2 особа | | розса́джуєтеся, розса́джуєтесь |
| 3 особа | розса́джується | розса́джуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розса́джуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розса́джувався, розса́джувавсь | розса́джувалися, розса́джувались |
| жін. р. | розса́джувалася, розса́джувалась |
| сер. р. | розса́джувалося, розса́джувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розса́джувавшись |
