| | |
| розсми́кувати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (розривати, розщипувати, роздрібнювати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розсми́кувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розсми́куймо |
| 2 особа | розсми́куй | розсми́куйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розсми́куватиму | розсми́куватимемо, розсми́куватимем |
| 2 особа | розсми́куватимеш | розсми́куватимете |
| 3 особа | розсми́куватиме | розсми́куватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розсми́кую | розсми́куємо, розсми́куєм |
| 2 особа | розсми́куєш | розсми́куєте |
| 3 особа | розсми́кує | розсми́кують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розсми́куючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розсми́кував | розсми́кували |
| жін. р. | розсми́кувала |
| сер. р. | розсми́кувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| розсми́куваний |
| Безособова форма |
| розсми́кувано |
| Дієприслівник |
| розсми́кувавши |
