| | |
| розсо́хтися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розсо́хтися, розсо́хтись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розсо́хнімося, розсо́хнімось, розсо́хнімся |
| 2 особа | розсо́хнися, розсо́хнись | розсо́хніться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розсо́хнуся, розсо́хнусь | розсо́хнемося, розсо́хнемось, розсо́хнемся |
| 2 особа | розсо́хнешся | розсо́хнетеся, розсо́хнетесь |
| 3 особа | розсо́хнеться | розсо́хнуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розсо́хся, розсо́хнувся, розсо́хнувсь | розсо́хлися, розсо́хлись, розсо́хнулися, розсо́хнулись |
| жін.р. | розсо́хлася, розсо́хлась, розсо́хнулася, розсо́хнулась |
| сер.р. | розсо́хлося, розсо́хлось, розсо́хнулося, розсо́хнулось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розсо́хшись, розсо́хнувшись |
