| розстріля́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розстріля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розстріля́ймо | |
| 2 особа | розстріля́й | розстріля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розстріля́ю | розстріля́ємо, розстріля́єм |
| 2 особа | розстріля́єш | розстріля́єте |
| 3 особа | розстріля́є | розстріля́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розстріля́в | розстріля́ли |
| жін.р. | розстріля́ла | |
| сер.р. | розстріля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розстрі́ляний | ||
| Безособова форма | ||
| розстрі́ляно | ||
| Дієприслівник | ||
| розстріля́вши | ||