| розта́нути1 – дієслово доконаного виду | ||
| (перейти в рідкий стан) | ||
| Інфінітив | розта́нути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розта́не | розта́нуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розта́в, розта́нув | розта́ли, розта́нули |
| жін.р. | розта́ла, розта́нула | |
| сер.р. | розта́ло, розта́нуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| розта́лий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розта́вши, розта́нувши | ||