| розтру́шувач – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (робітник) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | розтру́шувач | розтру́шувачі |
| родовий | розтру́шувача | розтру́шувачів |
| давальний | розтру́шувачеві, розтру́шувачу | розтру́шувачам |
| знахідний | розтру́шувача | розтру́шувачів |
| орудний | розтру́шувачем | розтру́шувачами |
| місцевий | на/у розтру́шувачеві, розтру́шувачу, розтру́шувачі | на/у розтру́шувачах |
| кличний | розтру́шувачу | розтру́шувачі |