| розілля́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розілля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розілля́ймо | |
| 2 особа | розілля́й | розілля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розілля́ю | розілля́ємо, розілля́єм |
| 2 особа | розілля́єш | розілля́єте |
| 3 особа | розілля́є | розілля́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розілля́в | розілля́ли |
| жін.р. | розілля́ла | |
| сер.р. | розілля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розілля́тий | ||
| Безособова форма | ||
| розілля́то | ||
| Дієприслівник | ||
| розілля́вши | ||