розімено́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розімено́ваний | розімено́вана | розімено́ване | розімено́вані |
родовий | розімено́ваного | розімено́ваної | розімено́ваного | розімено́ваних |
давальний | розімено́ваному | розімено́ваній | розімено́ваному | розімено́ваним |
знахідний | розімено́ваний, розімено́ваного | розімено́вану | розімено́ване | розімено́вані, розімено́ваних |
орудний | розімено́ваним | розімено́ваною | розімено́ваним | розімено́ваними |
місцевий | на/у розімено́ваному, розімено́ванім | на/у розімено́ваній | на/у розімено́ваному, розімено́ванім | на/у розімено́ваних |