| ройови́й1 – прикметник | ||||
| (від: рій – сім’я комах) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ройови́й | ройова́ | ройове́ | ройові́ |
| родовий | ройово́го | ройово́ї | ройово́го | ройови́х |
| давальний | ройово́му | ройові́й | ройово́му | ройови́м |
| знахідний | ройови́й, ройово́го | ройову́ | ройове́ | ройові́, ройови́х |
| орудний | ройови́м | ройово́ю | ройови́м | ройови́ми |
| місцевий | на/у ройово́му, ройові́м | на/у ройові́й | на/у ройово́му, ройові́м | на/у ройови́х |