| рота́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | рота́тий | рота́та | рота́те | рота́ті |
| родовий | рота́того | рота́тої | рота́того | рота́тих |
| давальний | рота́тому | рота́тій | рота́тому | рота́тим |
| знахідний | рота́тий, рота́того | рота́ту | рота́те | рота́ті, рота́тих |
| орудний | рота́тим | рота́тою | рота́тим | рота́тими |
| місцевий | на/у рота́тому, рота́тім | на/у рота́тій | на/у рота́тому, рота́тім | на/у рота́тих |
| [розм.] | ||||