| | |
| ру́тити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (міцно й багато спати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ру́тити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ру́тьмо |
| 2 особа | руть | ру́тьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ру́титиму | ру́титимемо, ру́титимем |
| 2 особа | ру́титимеш | ру́титимете |
| 3 особа | ру́титиме | ру́титимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ру́чу | ру́тимо, ру́тим |
| 2 особа | ру́тиш | ру́тите |
| 3 особа | ру́тить | ру́тять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ру́тячи* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ру́тив | ру́тили |
| жін. р. | ру́тила |
| сер. р. | ру́тило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ру́тивши |
