| рівнобі́жний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | рівнобі́жний | рівнобі́жна | рівнобі́жне | рівнобі́жні |
| родовий | рівнобі́жного | рівнобі́жної | рівнобі́жного | рівнобі́жних |
| давальний | рівнобі́жному | рівнобі́жній | рівнобі́жному | рівнобі́жним |
| знахідний | рівнобі́жний | рівнобі́жну | рівнобі́жне | рівнобі́жні |
| орудний | рівнобі́жним | рівнобі́жною | рівнобі́жним | рівнобі́жними |
| місцевий | на/у рівнобі́жному, рівнобі́жнім | на/у рівнобі́жній | на/у рівнобі́жному, рівнобі́жнім | на/у рівнобі́жних |