| рівнові́сний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | рівнові́сний | рівнові́сна | рівнові́сне | рівнові́сні |
| родовий | рівнові́сного | рівнові́сної | рівнові́сного | рівнові́сних |
| давальний | рівнові́сному | рівнові́сній | рівнові́сному | рівнові́сним |
| знахідний | рівнові́сний, рівнові́сного | рівнові́сну | рівнові́сне | рівнові́сні, рівнові́сних |
| орудний | рівнові́сним | рівнові́сною | рівнові́сним | рівнові́сними |
| місцевий | на/у рівнові́сному, рівнові́снім | на/у рівнові́сній | на/у рівнові́сному, рівнові́снім | на/у рівнові́сних |