рівноосьови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | рівноосьови́й | рівноосьова́ | рівноосьове́ | рівноосьові́ |
родовий | рівноосьово́го | рівноосьово́ї | рівноосьово́го | рівноосьови́х |
давальний | рівноосьово́му | рівноосьові́й | рівноосьово́му | рівноосьови́м |
знахідний | рівноосьови́й | рівноосьову́ | рівноосьове́ | рівноосьові́ |
орудний | рівноосьови́м | рівноосьово́ю | рівноосьови́м | рівноосьови́ми |
місцевий | на/у рівноосьово́му, рівноосьові́м | на/у рівноосьові́й | на/у рівноосьово́му, рівноосьові́м | на/у рівноосьови́х |