| рівнопле́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | рівнопле́чий | рівнопле́ча | рівнопле́че | рівнопле́чі |
| родовий | рівнопле́чого | рівнопле́чої | рівнопле́чого | рівнопле́чих |
| давальний | рівнопле́чому | рівнопле́чій | рівнопле́чому | рівнопле́чим |
| знахідний | рівнопле́чий, рівнопле́чого | рівнопле́чу | рівнопле́че | рівнопле́чі, рівнопле́чих |
| орудний | рівнопле́чим | рівнопле́чою | рівнопле́чим | рівнопле́чими |
| місцевий | на/у рівнопле́чому, рівнопле́чім | на/у рівнопле́чій | на/у рівнопле́чому, рівнопле́чім | на/у рівнопле́чих |