| рівнораме́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | рівнораме́нний | рівнораме́нна | рівнораме́нне | рівнораме́нні |
| родовий | рівнораме́нного | рівнораме́нної | рівнораме́нного | рівнораме́нних |
| давальний | рівнораме́нному | рівнораме́нній | рівнораме́нному | рівнораме́нним |
| знахідний | рівнораме́нний, рівнораме́нного | рівнораме́нну | рівнораме́нне | рівнораме́нні, рівнораме́нних |
| орудний | рівнораме́нним | рівнораме́нною | рівнораме́нним | рівнораме́нними |
| місцевий | на/у рівнораме́нному, рівнораме́ннім | на/у рівнораме́нній | на/у рівнораме́нному, рівнораме́ннім | на/у рівнораме́нних |