рівноскла́дений – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | рівноскла́дений | рівноскла́дена | рівноскла́дене | рівноскла́дені |
родовий | рівноскла́деного | рівноскла́деної | рівноскла́деного | рівноскла́дених |
давальний | рівноскла́деному | рівноскла́деній | рівноскла́деному | рівноскла́деним |
знахідний | рівноскла́дений | рівноскла́дену | рівноскла́дене | рівноскла́дені |
орудний | рівноскла́деним | рівноскла́деною | рівноскла́деним | рівноскла́деними |
місцевий | на/у рівноскла́деному, рівноскла́денім | на/у рівноскла́деній | на/у рівноскла́деному, рівноскла́денім | на/у рівноскла́дених |