рі́жучий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | рі́жучий | рі́жуча | рі́жуче | рі́жучі |
родовий | рі́жучого | рі́жучої | рі́жучого | рі́жучих |
давальний | рі́жучому | рі́жучій | рі́жучому | рі́жучим |
знахідний | рі́жучий | рі́жучу | рі́жуче | рі́жучі |
орудний | рі́жучим | рі́жучою | рі́жучим | рі́жучими |
місцевий | на/у рі́жучому, рі́жучім | на/у рі́жучій | на/у рі́жучому, рі́жучім | на/у рі́жучих |