саза́нячий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | саза́нячий | саза́няча | саза́няче | саза́нячі |
родовий | саза́нячого | саза́нячої | саза́нячого | саза́нячих |
давальний | саза́нячому | саза́нячій | саза́нячому | саза́нячим |
знахідний | саза́нячий, саза́нячого | саза́нячу | саза́няче | саза́нячі, саза́нячих |
орудний | саза́нячим | саза́нячою | саза́нячим | саза́нячими |
місцевий | на/у саза́нячому, саза́нячім | на/у саза́нячій | на/у саза́нячому, саза́нячім | на/у саза́нячих |