| самозадово́лений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | самозадово́лений | самозадово́лена | самозадово́лене | самозадово́лені |
| родовий | самозадово́леного | самозадово́леної | самозадово́леного | самозадово́лених |
| давальний | самозадово́леному | самозадово́леній | самозадово́леному | самозадово́леним |
| знахідний | самозадово́лений, самозадово́леного | самозадово́лену | самозадово́лене | самозадово́лені, самозадово́лених |
| орудний | самозадово́леним | самозадово́леною | самозадово́леним | самозадово́леними |
| місцевий | на/у самозадово́леному, самозадово́ленім | на/у самозадово́леній | на/у самозадово́леному, самозадово́ленім | на/у самозадово́лених |