| | |
| самозато́чуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | самозато́чуватися, самозато́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | самозато́чуватиметься | самозато́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | самозато́чується | самозато́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| самозато́чуючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | самозато́чувався, самозато́чувавсь | самозато́чувалися, самозато́чувались |
| жін. р. | самозато́чувалася, самозато́чувалась |
| сер. р. | самозато́чувалося, самозато́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| самозато́чувавшись |
