| | |
| самозді́йснюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | самозді́йснюватися, самозді́йснюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | самозді́йснюватиметься | самозді́йснюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | самозді́йснюється | самозді́йснюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| самозді́йснюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | самозді́йснювався, самозді́йснювавсь | самозді́йснювалися, самозді́йснювались |
| жін. р. | самозді́йснювалася, самозді́йснювалась |
| сер. р. | самозді́йснювалося, самозді́йснювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| самозді́йснювавшись |
