| самокалі́чення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | самокалі́чення | |
| родовий | самокалі́чення | |
| давальний | самокалі́ченню | |
| знахідний | самокалі́чення | |
| орудний | самокалі́ченням | |
| місцевий | на/у самокалі́ченні, самокалі́ченню | |
| кличний | самокалі́чення* |