| самокерува́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | самокерува́тися, самокерува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | самокерува́тиметься | самокерува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | самокеру́ється | самокеру́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| самокеру́ючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | самокерува́вся, самокерува́всь | самокерува́лися, самокерува́лись |
| жін. р. | самокерува́лася, самокерува́лась | |
| сер. р. | самокерува́лося, самокерува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| самокерува́вшись | ||