самонаді́яний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | самонаді́яний | самонаді́яна | самонаді́яне | самонаді́яні |
родовий | самонаді́яного | самонаді́яної | самонаді́яного | самонаді́яних |
давальний | самонаді́яному | самонаді́яній | самонаді́яному | самонаді́яним |
знахідний | самонаді́яний | самонаді́яну | самонаді́яне | самонаді́яні |
орудний | самонаді́яним | самонаді́яною | самонаді́яним | самонаді́яними |
місцевий | на/у самонаді́яному, самонаді́янім | на/у самонаді́яній | на/у самонаді́яному, самонаді́янім | на/у самонаді́яних |