| самоося́гнення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | самоося́гнення | самоося́гнення |
| родовий | самоося́гнення | самоося́гнень |
| давальний | самоося́гненню | самоося́гненням |
| знахідний | самоося́гнення | самоося́гнення |
| орудний | самоося́гненням | самоося́гненнями |
| місцевий | на/у самоося́гненні, самоося́гненню | на/у самоося́гненнях |
| кличний | самоося́гнення* | самоося́гнення* |