| самоплі́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | самоплі́дний | самоплі́дна | самоплі́дне | самоплі́дні |
| родовий | самоплі́дного | самоплі́дної | самоплі́дного | самоплі́дних |
| давальний | самоплі́дному | самоплі́дній | самоплі́дному | самоплі́дним |
| знахідний | самоплі́дний, самоплі́дного | самоплі́дну | самоплі́дне | самоплі́дні, самоплі́дних |
| орудний | самоплі́дним | самоплі́дною | самоплі́дним | самоплі́дними |
| місцевий | на/у самоплі́дному, самоплі́днім | на/у самоплі́дній | на/у самоплі́дному, самоплі́днім | на/у самоплі́дних |