| саморо́бний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | саморо́бний | саморо́бна | саморо́бне | саморо́бні |
| родовий | саморо́бного | саморо́бної | саморо́бного | саморо́бних |
| давальний | саморо́бному | саморо́бній | саморо́бному | саморо́бним |
| знахідний | саморо́бний | саморо́бну | саморо́бне | саморо́бні |
| орудний | саморо́бним | саморо́бною | саморо́бним | саморо́бними |
| місцевий | на/у саморо́бному, саморо́бнім | на/у саморо́бній | на/у саморо́бному, саморо́бнім | на/у саморо́бних |