| самоспря́женість – іменник жіночого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | самоспря́женість | |
| родовий | самоспря́женості | |
| давальний | самоспря́женості | |
| знахідний | самоспря́женість | |
| орудний | самоспря́женістю | |
| місцевий | на/у самоспря́женості | |
| кличний | самоспря́женосте* |